Повчання сьоме /неділя/

1. Будь вельми уважний до того, щоб не завести з кимось розмови з цього приводу і не продовжити зустрічі, що сталася через необхідність, виключаючи той випадок, коли треба буде спитати про якусь справу або покупку, але і при цьому обмежуйся тільки необхідним запитанням, щоб зла воля твоя не знайшла собі поживи. Збережи це і будеш мати спокій.
2. Безмовність дає людині помисел до зарозумілості перш, ніж вона придбає саму себе, тобто стане непорочною. Тоді тільки має місце істинна безмовність, коли людина понесла вже хрест. Тому, якщо будеш співчувати ближнім, отримаєш допомогу, якщо ж утримаєш себе від співчуття, бажаючи увійти в те, що вище твоєї міри, то знай, що втратиш те, що маєш.
3. Ось середній шлях, безпечний від падіння: в безмовності слід мати смирення і при справах пильність над собою та утримувати свій помисел.
4. Кожен повинен із вдячністю терпіти те, що через необхідність трапляється з ним, і співчувати всім. Бо виконує через це заповіді Апостола, тобто, якщо хтось сумує, посумуй із ним, напоум його, потіш його. В цьому й полягає співчуття.
5. Своя воля не може встояти, але закінчується загибеллю.
6. Перебування в келії не робить тебе досвідченим, тому що ти перебуваєш в ній без скорботи.
7. Про занепокоєння ж від людей Отці сказали: буває, що людина знаходиться вже при смерті, а ще зберігає дружбу зі світом цим.
8. Не давай їм /нав`язливим гостям/ нічого і не приймай від них нічого, таким чином вони й залишать тебе.
9. Якщо ти робиш щось, то й собі допомагаєш, якщо ж через іншого, то він отримає більше, ніж ти, за труд твій і молитву.
10. Якщо довідаєшся, що хтось просить з потреби, дай йому з радістю, як видаючи із дарів Божих. У цьому й полягає привітливість. Якщо ж знаєш, що він просить без нужди, не давай йому, але скажи: «мені дана заповідь від Авви нічого не давати не тому, хто не має потреби».
11. Якщо ти не відсічеш плотського мудрування і не станеш трохи наполегливішим заради Бога, то впадеш і в чоловікоугодництво.
12. Хто береже стадо своє подібно до Якова, від того відступає сон та коли він і засне трохи, сон його буває як у іншого чування, бо вогонь сердечного горіння не допускає його зануритися в сон. Хто досягає цієї міри і спробував уже солодкість її, той розуміє сказане: така людина не напоюється чуттєвим сном, а тільки користується природним.
13. У всякому випадку, чи пропонують тобі прийняти допомогу, чи ти бажаєш подати комусь руку /допомоги/, проси до трьох раз, і якщо він не погодиться, перестань з миром та не ображай його.
14. Якщо маєш потребу в цій частині /трапези/, то прийми її, якщо ж немає, то не приймай, бо інакше відродиться в тобі марнославство.
15. Якщо хочеш позбутися турботи про книги, то добре віддати їх в спільноту /монастир/, бо все, що належить монастирю, є Боже.
16. Коли тобі дають одяг, і ти потребуєш його, прийми його, а старий замість нього віддай Авві, якщо ж не потребуєш того, що дають, і його також віддай Авві.
17. Читаючи лікарські книги, або питаючи про них когось, не забувай, що без Бога ніхто не отримує зцілення. Лікарське мистецтво не перешкоджає бути людині благочестивою. Але займайся ним, як рукоділлям для користі братії. Що робиш, роби зі страхом Божим і збережешся молитвами святих.
18. Відсікання своєї волі полягає в тому, щоб не сперечатися з бажанням наполягати на своєму.
19. Якщо ти, думаючи, що якась річ доставить хворим користь, зробиш по-своєму і станеться навпаки, і вона принесе їм шкоду, то Бог, Який дивиться на твоє серце, не осудить тебе, бо знає, що ти зробив шкоду, бажаючи принести користь. Якщо ж хтось знаючий скаже тобі про це наперед, а ти зі зневагою не послухаєшся його, то це буде гордість і сваволя.
20. Мати заповідь та старатися зберігати її — в цьому полягає і покора, і пам’ять Божа.
21. Якщо не знаєш корисного, то послідуй за тими, що знають, це є смиренням, і отримаєш благодать Божу. Одягнися спочатку в листя, а потім, коли звелить Бог, принесеш і плоди.
22. Скільки можливо, подвизайся проти черевоугодництва, і Господь допоможе пізнавати і робити тобі корисне. Мужайся та кріпися у Господі.
23. Не журися, падаючи і встаючи, спотикаючись і докоряючи собі, поки Господь не виявить тобі милість, якої ти бажаєш. Тільки не будь недбалим. Не бійся, бо Господь, Який постав тебе на це діло, влаштує його.
24. /Дивися/, щоб не спокусив тебе диявол під видом добра, як сказано: милими та піднесеними словами зводять серця простодушних (Рим. 16,18).
25. Якщо закарбуєш в серці волю Божу, то не будеш бентежитися гріхом ближнього, але придбаєш добрий навик, як і Отці.
26. Стосовно людей чини так: коли знаєш, що той, хто згрішив, людина розумна і приймає слова твої, напоумляючи його скажи: «Брате! Якщо ми з недбальством робимо справу Божу, це загибель для душі. Ну, чи добре ти тепер зробив? Постарайся надалі виправитися».
27. /Іноді/ можна представлятися нерозуміючим. Для цього узгоджуйся з прогріхом брата; і якщо він невеликий, то зроби вигляд, що ти не зрозумів його; якщо ж великий, то не слід робити вигляд, що не розумієш.
28. Зі збентеженням нічого не говори, тому що зло добра не народжує. Але потерпи, поки помисел твій заспокоїться, і тоді скажеш мирно.
29. Але якщо брат, розгнівавшись, піде, то скажи Авві, і він напоумить його, а ти не роби йому поклону /тобто не проси пробачення/, бо через це даси йому помисел думати, що ти дійсно винен перед ним, і він ще більше проти тебе озброїться.
30. Як тільки побачиш, що гріх твій великий, — поклонися; а коли він не великий, скажи устами з почуттям сердечного розкаяння: «Пробач мені, брате!» Де треба, роби поклон зі смиренням, страхом Божим та розважністю.
31. Якщо скупість перешкоджає дати ближньому те, що йому потрібне, то узгоджуй з тим, що маєш. Коли в тебе багато речей, дай трохи більше від належного, а коли мало, дай рівно стільки, скільки слід.
32. Ми щодня потребуємо їжі, але не повинні їсти її з насолодою. Коли ми приймаємо її, дякуючи Богові, який дав її, і осуджуючи себе, як недостойних, то Бог робить, що вона служить нам на освячення і благословення.
33. Якщо потребуєш якусь річ і встигаєш отримати її, то дякую Богові, Який допомагає тобі та осуджуй себе, як недостойного, і Бог відверне від тебе пристрасть.